Алергія в дитячому віці — поширена проблема, з якою малюки вперше стикаються у віці близько 2-3 років. У цей час імунна система вже досить розвинена, щоб розпізнавати антигени, які потрапляють у кров, проте їй властива гіперергія, внаслідок чого може формуватися алергічна реакція. Найчастішими проявами у дітей можна вважати риніт та кон'юнктивіт — вони можуть розвиватися одночасно. Порушення дихання зазвичай виражені незначно, і більшість батьків не надають значення звичайній закладеності носа або чханню, однак це помилкова поведінка. Лікування сінної лихоманки слід починати одразу після виявлення перших симптомів. Для цього використовують антигістамінні засоби (наприклад, Цетрин), які впливають на патогенез захворювання та зменшують інтенсивність симптоматики. Image

Якою буває сінна лихоманка

Незалежно від форми вона виникає через потрапляння на слизову оболонку дихальних шляхів алергенів, які вдихає дитина. Це призводить до розвитку ринореї, постійного свербежу в носі та горлі, чхання. За часом появи симптомів сінну лихоманку прийнято ділити на:

  1. Сезонну. Діагностується найчастіше. За цієї форми алергію викликає пилок рослин, які починають активно цвісти у певний період — навесні, влітку чи восени. У тяжких випадках дитина страждає від проявів хвороби майже весь цей час, проте вони загострюються надворі та вщухають у домашніх умовах.
  2. Цілорічну. Спостерігається у разі реакції на домашні антигени — пил, вовну та слину тварин. У такому випадку симптоми будуть наявні незалежно від пори року, оскільки ці подразники перебувають у контакті з дитиною упродовж усього часу її перебування у приміщенні.

Лікування кожної форми асоціюється з певними труднощами. Можна виключити контакт із тваринами вдома, проте малюк не застрахований від зустрічей із ними за межами оселі. Повністю позбутися пилу неможливо, хоча можна знизити його кількість. У разі алергії на пилок необхідно забезпечити симптоматичну терапію та зниження загального рівня сенсибілізації.

 

До яких наслідків може призвести риніт

На тлі постійного вироблення антигенів та гіперергічної реакції імунної системи може розвиватися хронічна форма захворювання. Це може призвести до таких ускладнень:

  1. бронхіальна астма — виникає у разі загальної постійної сенсибілізації та потрапляння пилку в дихальні шляхи;
  2. хронічний середній отит — з'являється через постійну набряклість у ділянці входу в слухову трубу;
  3. носові поліпи — розвиваються на тлі постійного запалення;
  4. хронічний синусит — може з'явитися внаслідок запальних змін у слизових оболонках.

Перелічені стани можуть завдавати дитині більше дискомфорту, ніж їх причина, а також гірше піддаватися лікуванню. Тому необхідно у разі виявлення ознак алергічного риніту звертатися по медичну допомогу для призначення правильної терапії.