Що мелітопольцям потрібно знати про новий закон фінансового моніторингу

Слідкуйте за новинами у Telegram

Підписуйтесь на нашу сторінку у Facebook

З сьогоднішнього дня, 28 квітня, вступив в силу новий закон про фінансовий моніторинг. Це резонансний документ, оскільки їм відразу втричі знижується планка для анонімних (без ідентифікації) грошових переказів і платежів: з 15 тисяч грн до 5 тисяч грн.

Операції на суму понад 5 тисяч грн тепер потрібно проводити, надаючи або паспорт, або платіжну карту, при відкритті якої відбувалася повна верифікація людини (виняток робиться для платежів за комунальні платежі, по штрафам, по податках і по кредитах).

Документом прописується не менше 6 важливих нюансів і моментів.

Перший:при платежі або переказах понад 5 тисяч грн тільки з ідентифікацією - потрібен паспорт або банківська картка.

Другий:за участю Держфінмоніторингу і Нацбанку буде запущений обмін інформацією про осіб (фізосіб, фізосіб-підприємців, юросіб), які проводили сумнівні / підозрілі операції. Про те, що людина або компанія провели підозрілу операцію, буде знати не тільки той банк або організація, де все сталося, але і всі інші банки та суб'єкти фінансового моніторингу. Очікується формування бази даних з сумнівними угодами. У тих, хто в неї потрапить, виникнуть проблеми з відкриттям нового рахунку (можуть закрити старий) в інших банках і з отриманням інших послуг - фінансових, юридичних і так далі. Йому можуть відмовляти в обслуговуванні.

Третій: Інформація про клієнта банку почне ходити за його операцією. Тобто файл з повною інформацією про людину або організації буде надходити в інший банк разом з його грошової проводкою. До сих пір, коли стороннє фізособа, ФОП або юрособа вперше відправляли якісь гроші клієнту, скажімо, "Альфа-Банку" з "Приватбанку", то в "Альфі" про нього майже нічого не знали. Якщо відправник коштів був клієнтом іншої фінустанови, були відомі лише загальні відомості - ім'я людини або назва компанії. Тепер разом з його грошима, буде надходити файл з усіма даними. "Приватбанк" поділиться інформацією з "Альфа-Банком".

Четвертий: Новим законом значно підвищується сума банківської операції, з якою банк буде починати фінансовий моніторинг - зі 150 тисяч грн до 400 тисяч грн. Починаючи з 400 тисяч грн він буде зобов'язаний зробити запит про походження коштів:

податкову декларацію,довідку про зарплату,контракт про виконання робіт / поставки товару,договір про купівлю / продаж активу (квартира, машина, акції та ін.);документ про вступ у спадок тощо.Якщо документи не будуть надані, то банківська операція буде припинена до з'ясування, а кошти заморозять на рахунку.

Це не означає, що моніторити і задавати питання будуть тільки про суми понад 400 тисяч грн. Ця планка - обов'язкова. Але банкам дозволено на власний розсуд знижувати суму в залежності від своїх пріоритетів і власної політики.

Тому питання про походження грошей можуть задавати і при менших сумах. А також в залежності від джерела надходження, засобів, частоти цих надходжень і їх використання. Якщо не отримає відповідей на них, то кошти не розблокує і ще повідомить про підозрілу операцію до Держфінмоніторингу (він перевіряє ще раз історію і передає інформацію в правоохоронні органи).

П'ятий: законом вводиться поняття "ризик-орієнтованого підходу" при оцінці операцій клієнтів. До цього воно фігурувало лише в постановах Нацбанку, але не було закріплено законодавчо. Тому деяким банкам вдавалося оскаржувати в судах штрафи з фінмоніторингу, які виставляв їм Національний банк. Тепер же все законодавчо закріпили, і протестувати і сперечатися стане складніше.

Шостий:з'явилося таке поняття як "віртуальний актив". Це зроблено для поетапної легалізації криптовалюти (Bitcoin, Ethereum, Ripple і ін.), використання яких поки не регламентована чинним законодавством.

Володимир Зеленський підписав закон про ринок землі