Примусова депортація українців: як росія виправдовує свої злочини

На тимчасово окупованих територіях України російські загарбники не лише грабують, ґвалтують і вбивають українців, а й примусово вивозять людей до рф. Цим самим окупанти порушують засади міжнародного гуманітарного права.

Центр протидії дезінформації при РНБО України аналізує гуманітарні злочини рф за результатами обговорення на Раді Безпеки ООН насильницької депортації росією громадян України, передає редакція.

Світова громадськість стурбована повідомленнями про діяльність фільтраційних таборів рф на окупованих територіях, через які здійснюється примусова депортація місцевих жителів до віддалених регіонів росії. Після фільтрації люди, яких підозрюють у проукраїнській позиції, зникають, а дітей відбирають у батьків і вивозять у росію.

Викликає стурбованість спрощена процедура надання російського громадянства дітям без батьківського нагляду і можливість, що ці діти в рф можуть потрапити під усиновлення чи удочеріння замість того, щоб воз’єднатися зі своїми родинами в Україні.

В ООН збентежені фактами перешкоджання поверненню українців на вільну від окупантів територію. У примусово депортованих громадян України часто виникають труднощі, що ускладнюють процедуру повернення на Батьківщину. Вони не мають грошей, засобів зв’язку і навіть документів.

Дії російської окупаційної влади, пов’язані з фільтрацією українців на захоплених територіях, грубо порушують Четверту Женевську конвенцію та вважаються воєнним злочином. В ООН фіксують масові порушення прав людини у російських фільтраційних таборах.

Представник рф в ООН в.небензя очікувано заявив, що скликане США та Албанією засідання Ради Безпеки по Україні «стало новою віхою дезінформації, розв’язаної Україною та її спонсорами проти росії» та відкинув усі звинувачення на адресу рф щодо «фільтраційних таборів».

На його думку, звинувачення про фільтраційні процедури «вщент розбиваються прикладом вільного переміщення українських агентів причетних до вбивства д.дугіної». Також, він застосував традиційну пропагандистську тактику рф, нагадавши про американську базу Гуантанамо.

Він повідомив, що рф є найбільшою країною-реципієнтом українських біженців. А також, що з України та ОРДЛО до рф прибуло понад 3,7 мільйонів осіб, з яких 600 тисяч дітей. І ці люди утримуються не в тюрмах, а живуть вільно і добровільно в росії.

Водночас, до цієї заяви, за самими негативними очікуваннями Управління ООН по справам біженців, ця цифра складала максимум 2,5 мільйонів людей.

На думку в.небензі, таку кількість людей неможливо насильно перевезти та примусити мовчати. Нібито люди втекли від «злочинного київського режиму, який не дозволяв їм евакуюватися та використовував у якості живого щита». Таким чином, російський дипломат вважає, що вимушені переселенці проходять не фільтрацію, а реєстрацію за аналогією з іншими країнами Євросоюзу.

Представник рф в ООН стурбований, що спочатку серпня Україна здійснює обов’язкову евакуацію населення з «з контрольованих нею районів» із метою позбавити людей права вибору напряму евакуації та можливості залишитися в рідних місцях навіть за відсутності загроз. А в разі відмови виїхати, або отриманню продовольства від росіян, погрожує покаранням за колаборантство.

Слід зазначити, що наприкінці серпня в.путін підписав указ «про виплати для біженців з т.зв. ДНР, ЛНР і України». Ними передбачаються щомісячні соціальні виплати, терміном до 31 грудня, для українців які прибули на територію рф після 18 лютого.

За даними російських ЗМІ, рф з лютого вже витратила на матеріальну допомогу «біженцям» з України понад 10 млрд рублів. 

Також, власникам паспортів ОРДЛО дозволили знаходитися в рф необмежений термін і працювати без патентів. Для цього потрібна дактилоскопічна реєстрація та медичний огляд.

Ще в 2021 році по за увагою українців залишилася ідея керівника міноборони рф с.шойгу побудувати нові великі міста в Сибіру. Планувалося 3-5 міст за Уралом з населенням до 1 мільйона осіб працездатного населення в кожному. Міста розглядалися як центри освоєння регіональних ресурсів у малонаселених і незручних частинах рф.

Тоді деякі російські експерти висловлювали припущення, що серед бажаючих стати жителями таких «науково-індустріальних центрів» буде багато етнічних росіян, які після розпаду СРСР вимушено опинилися в країнах ближнього зарубіжжя та мріють повернутися на історичну батьківщину.

Як відомо, за радянських часів подібні проекти реалізовувалися виключно за рахунок підневільної безкоштовної робочої сили мільйонів засланих та ув’язнених людей. Таким чином, кремль заздалегідь готувався до загарбання України та депортації незгодних у віддалені депресивні регіони рф.